Ми почали працювати у групах. Одна група склала питання моніторингу про українську мову та опитує вчителів, учнів школи та місцевих жителів. Чомусь на всі респонденти згодні давати відповіді, проте переважна більшість активно ідуть на контакт. Інша група разом з учителем уже вирушила у мовознавчу "експедицію", знаходять та фотографують помилки у рекламі, а потім шукають пояснення правопису у довідниках. Ще одна група створює відеопроект, у якому беруть участь майже усі учні класу. Ми добираємо матеріал та монтуємо відеорепортаж. Ще одна група дослідила найуживаніші помилки в усному мовленні у транспорті, створила макет оголошень для маршруток, де написано як треба звертатися один до одного. Учитель відправив їх у типографію. Коли ми отримали наліпки, створили слова-звернення до водіїв. Через декілька днів вирушили їх розклеювати. Незважаючи на те, що це була не рекламна акція, не всі водії погоджувались на співпрацю, деякі кондуктори тролейбусів,навіть, вимагали гроші! Такою поведінкою дорослих ми були шоковані, та все-таки більшість водіїв погодились на нашу пропозицію, навіть пригощали чаєм з цукерками!